Рейтинг покерних рук

Покерні комбінації визначають переможця на шоудауні. Без цієї ієрархії гра б не працювала. Новачкам потрібно запам’ятати порядок від найсильнішої до найслабшої, щоб уникати дорогих помилок. Ці ранги застосовні до Техаського Холдему, Омахі та більшості ігор із загальними картами; винятки трапляються лише в окремих варіантах.

За столом сила руки - це не лише пам’ять: це порівняння з потенційно сильнішими руками опонентів, урахування кікерів і розуміння, коли ваша «топ-пара» насправді слабка з огляду на текстуру дошки.

Роял-флеш - найкраща можлива комбінація в покері: A-K-Q-J-10 однієї масті. Її не можна перебити. Стріт-флеш - будь-які п’ять поспіль карт однієї масті (напр., 9-8-7-6-5 черв). Між двома стріт-флешами перемагає той, у якого вищою є найстарша карта.

Імовірність отримати роял-флеш під час роздачі - приблизно 1 з 650 000, тож це дуже рідкісна й захоплива подія.

Каре - чотири карти одного рангу плюс будь-яка п’ята карта (кікер), напр., K-K-K-K-7. Коли в двох гравців каре (вкрай рідко), перемагає те, де вищий ранг четвірки. Якщо обидва використовують однакове каре з борда, вирішує кікер.

Приклад: на борді 8-8-8-8-A у всіх є каре вісімок, але виграє гравець із вищим кікером. Якщо кікери однакові - банк ділиться.

Фул-хаус - це три карти одного рангу + пара іншого (напр., Q-Q-Q-5-5). Порівнюючи фул-хауси, спершу дивляться на ранг «трійки». Якщо він однаковий - вирішує ранг пари.

Приклад: Q-Q-Q-2-2 перемагає J-J-J-A-A, бо трійка дам вища за трійку валетів.

Флеш - будь-які п’ять карт однієї масті, не по порядку (напр., A-10-7-6-2 треф). Флеші порівнюють за найстаршою картою, потім наступною - аж доки не з’явиться різниця. Масть ніколи не визначає силу.

Приклад: A-K-8-5-3 пік б’є A-K-7-6-4 пік, бо вирішує третя карта (8 проти 7).

Стріт - п’ять поспіль карт різних мастей (напр., 9-8-7-6-5). Визначається за найстаршою картою. Найнижчий можливий стріт - A-2-3-4-5 («Колесо»), найвищий - 10-J-Q-K-A.

Стріти діляться, якщо в гравців однаковий «верх» стріта. Приклад: борд 6-7-8-9-10 - у всіх десяти-вис стріт, банк ділиться.

Три однакові - три карти одного рангу плюс дві нерелевантні (напр., 7-7-7-K-2). Якщо в обох трійка, перемагає вищий ранг. Якщо «трійка» лежить на борді - вирішують кікери.

Приклад: борд 9-9-9-K-3. Гравець A з A-10 перемагає гравця B з Q-J, бо грає туз-кікер.

Дві пари - дві карти одного рангу, дві іншого + кікер (напр., J-J-4-4-9). Спершу порівнюють вищу пару, потім нижчу, потім кікер.

Приклад: Q-Q-2-2-7 б’є J-J-10-10-K, бо дами вищі за валетів - незалежно від кікера короля.

Пара - дві карти одного рангу й три кікери (напр., A-A-7-4-3). Вищою є пара з більшим рангом. Якщо пари однакові - вирішує найстарший кікер, потім наступний тощо.

Приклад: A-A-K-9-4 перемагає A-A-J-10-7, бо кікер K старший за J.

Якщо жоден гравець не має пари чи кращого, перемагає старша карта. Карти порівнюють у спадаючому порядку, доки не з’явиться різниця. На спільних бордах нічиї трапляються часто.

Приклад: борд K-10-7-5-2. Гравець A з A-9 перемагає гравця B з Q-9, бо туз-хай старший за дама-хай.

У Холдему зараховуються лише п’ять найкращих карт. Кікери часто розв’язують рівність, але якщо п’ятикарточні руки ідентичні - банк ділиться порівну. Масті не розрізняють силу й не ламають нічию. Єдине виключення - коли лишається «непарна фішка»; за правилами закладу її зазвичай віддають першому місцю зліва від батона.

Поширені приклади: спільні стріти, флеші з однаковими топ-п’ятьма картами або фул-хауси, зібрані повністю з борда.

Нижче наведено орієнтовні ймовірності отримати кожну руку в Техаському Холдемі:

• Роял-флеш: 1 з 649 740
• Стріт-флеш: 1 з 72 000
• Каре: 1 з 4 165
• Фул-хаус: 1 з 694
• Флеш: 1 з 509
• Стріт: 1 з 255
• Три однакові: 1 з 47
• Дві пари: 1 з 21
• Пара: 1 з 2,36
• Старша карта: близько 50% роздач

Ці шанси пояснюють, чому рідкісні руки такі сильні, а «топ-пара» у довгій дистанції часто лише середньої сили.

Від найсильнішої до найслабшої: Роял-флеш → Стріт-флеш → Каре → Фул-хаус → Флеш → Стріт → Три однакові (тріпс/сет) → Дві пари → Пара → Старша карта.

Пам’ятайте: зараховуються лише п’ять карт, масті не мають старшинства, а кікери вирішують, коли пари однакові.